На ті
або інші методи, прийоми і завдання у шкільній практиці існує мода. Багато
прогресивних вчителів літератури вводять сьогодні до планів своїх уроків
написання сенканів. Узагалі-то складання сенканів практикують вчителі абсолютно
кожного шкільного предмету, та все ж особливу любов до цього прийому відчувають
словесники.
«Диво», «мистецтво», «поетична філософія»,
«справжнє Ельдорадо», «засіб творчого самовираження», «симпатична задумка» – такі
захоплені відгуки про сенкан можна зустріти в багатьох публікаціях. Але існують
й інші думки: «псевдовірш», «вправа для поточної дебілізації», «педагогічний
викидень», «дидактична муть».
Прийшов
час підбити деякі підсумки та тверезо оцінити цей прийом і можливості його використання
словесниками. Пропонована розвідка – не ода сенкану (хоча зустрічаються й такі
публікації [див.: 1]), і не заклик до вчителів
використовувати його на кожному занятті. Це лише спроба описати особливості
застосування на уроці світової літератури одного творчого прийому.
Що ж
то за звір такий – «сенкан»?
Коли
вперше чуєш це слово, воно видається незрозумілим та екзотичним. Насправді ж у
ньому немає нічого складного.
У
перекладі з французької слово «сенкан» означає «п’ять», або – у вільному
перекладі – «п’ять натхнень», «п’ять успіхів». Французькою це слово звучить як
«cinquains», англійською – «cinquain», російською – «синквейн». В українських фахових
часописах можна зустріти також наступні варіанти написання: «синкан»,
«синкант»
З
великою мірою упрощення, сенкан можна охарактеризувати як особливу форму білого
вірша. Це короткий поетичний твір, жанр в японському стилі, що складається з
п’яти рядків і пишеться за визначеними правилами.
Винайдено
сенкан в США на початку ХХ ст. Основоположницею жанру і творцем цієї поетичної
форми є американська поетеса Аделаїда
Крепсі (1878-1914), пошановувачка східної культури, словесник, викладач
основ поетики. Книга «Сто віршів Стародавньої Японії» та знайомство з
японськими жанрами хоку і танка надихнули її на створення власного
оригінального поетичного стилю – стансу, який складався з п’яти рядків і містив
22 склади. Сенкани ввійшли до її збірника «Поезія» («Verse»), який був виданий в 1914 році
вже після смерті поетеси, скоро став надзвичайно популярним у всьому світі та
кілька разів перевидавався. Америанське походження цієї форми під впливом
японських мініатюр призвело до того, що іноді сенкан ще називають «американське
хоку».
Ось
деякі з творів Аделаїда Крепсі у перекладі Оксани Лущевської:
Amaze Здивування
I know Я
знаю
Not these my hands Не мої
ці руки
And yet I think there
was Все ж
віриться так, що
A woman like me once had
hands Жінка подібна до
мене мала руки
Like these. Мов
ці.
Fate Defied Виклик
долі
As it Наче
Were tissue of silver зі срібла
сукню
I'll wear, O fate, thy
grey, Я
вдягну, о Доле, імлу цю.
And go mistily radiant,
clad Піду
серпанково-сяйна, убрана
Like the moon. мов
місяць.
Snow Сніг
Look up… Глянь-но…
From bleakening hills З чорніючих
гір
Blows down the light,
first breath Ллється
донизу світло, як подих
Of wintry wind…look up,
and scent Зимних зим…
глянь-но і вчуй
The snow! Сніги
ці!
Trapped Поглинуті
Well and І
плине
If day on day все
день за днем
Follows, and weary year поволі, і рине
все рік
On year…and ever days
and years… за роком… і дні собі
за роками
Well? сплинуть?
[2; 65].
За сто
років свого існування сенкан як жанр розвивався і на сьогодні має кілька різновидів.
Традиційний сенкан складається з п’яти рядків та
оснований на підрахунку складів у кожному вірші: його складова структура: 2–4–6–8–2, всього 22 склади (в хоку – 17, в танка – 31).
У зворотному сенкані – зворотна послідовність
складів: 2–8–6–4–2.
Дзеркальний
сенкан – це дві п’ятирядкові строфи, де перша – традиційний, друга –
зворотний сенкан.
Грусть –
Вездесуща,
Томит, лаская душу…
Этот странный вечер, он
так
Дышит…
Терзает…
Мне бы лучше работать,
но
Томит и всё знает
Предновогодний
Вечер…
(http://otstrel.ru/forum/926212-post408.html)
Сенкан-метелик – вірш на дев’ять рядків зі
складовою структурою: 2–4–6–8–2–8–6–4–2. Графічно такий вірш справді
нагадує метелика:
грозен
грома грохот
будто в тучах порох
взорван и'скрой метеора
скоро
небо станет чёрным морем
даже жабры эха
пахнут рыбьим
смехом
(http://www.grafomanov.net/poems/view_poem/172672/)
Зустрічається
навіть така форма, як корона сенканів
(5 традиційних сенканів, що утворюють вірш):
Ночка, Штилем
Укажи мне Обнимает
Путь к далёким звёздам, – Волна так
трепетно,
Живящего солнца сёстрам,
– Медленно
и уверенно, –
Светом... Крики...
Светом Крики
Мир наполни Чаек
слышу
И щебетом птичьим, – Над
гладью синею, –
Свет – основа любой жизни, – Громкогласная, странная
Чудо... Птица...
Чудо – Птицей
Это море, В
небо лечу
Где шепчутся волны, Яркое,
звездное, –
Ласковым и изумлённым Мысли дарит
забавные
Штилем... Ночка...
(http://www.stihi.ru/2009/06/25/652)
Гірлянда сенканів – це корона сенканів, до якої
додано шосту строфу, у якій взято перший рядок з першого сенкану, другий рядок
з другого сенкану і т.д.
Проснись. Лиман.
Ни сон, ни сонм Проталин
сонм,
Фантасмагорий сна Их ледяной
испуг
Не студят голову теперь.
Тебе
о чём-то говорят
Не жаль. Из
сна?
Карниз. Обман
–
То стук, то звон Чуть
слышный звук,
Текут в проём окна, Тягучий
долгий стон
Колотят в грудь, колотят
в дверь. Капелящего февраля.
Февраль. Весна?..
Зима. Проснись!
Но дальний звон – То
стук, то звон,
То краткое
"пора" – То
краткое "пора"
Сбивает птиц с насеста
"юг" Тебе о
чём-то говорят?
В клинà. Весна.
(http://www.grafomanov.net/poems/view_poem/197703/)
Графічний сенкан – це технологія, що підкріплює
складання сенкану візуальними образами (графічне уявлення, підбирання фону
тощо). Вірш при цьому виходить більш емоційно насиченим, пізнавальним,
синкретичним. При виборі фону треба слідкувати, щоб він був у гармонії зі змістом.
|
Дидактичний сенкан укладається не за певною
кількістю складів, а згідно зі змістовими і синтаксичними вимогами до кожного
рядка. Такий твір – це п’ятирядковий неримований вірш, що складається за
заданим алгоритмом із одинадцяти слів.
Цей
різновид сенкану розвився у практиці американської школи з дидактичною метою як
спосіб підвищення креативності учнів та як ефективний прийом розвитку образного
мовлення, який дозволяє швидко отримати результат. З кінця 90-х років дидактичний
сенкан поширився і на пострадянському педагогічному простірі (Росія, Україна
тощо).
Добре
відома формула (схема, план,
алгоритм) створення дидактичного сенкану.
Вона доволі проста:
1.
Іменник (тема).
2. Два
прикметники (яке воно?)
3. Три
дієслова (що воно робить?)
4.
Фраза-висновок з чотирьох слів.
5.
Іменник-синонім до теми.
Вода
Криштальна, свіжа.
Дзюрчить, струмує,
переливається.
Вона вічно тече, як
Життя.
Старий
Справжній, сильний.
Жив, вирів, боровся.
Можна знищити, перемогти
– ні!
Тріумфатор.
(Образ Сантьяго за повістю Е.Хемінгуея «Старий і море» [2;
66].)
Більш
розширено пропонуємо розглянути зміст
сенкану в таблиці:
№ рядка
|
Зміст
|
Частина мови
|
Кількість слів
|
Питання
|
Опис
|
1-й
|
Тема (назва)
|
Іменник (займенник)
|
1
|
Хто? Що?
|
Явище, об’єкт або предмет, який треба осмислити
|
2-й
|
Опис
|
Прикметник (рідше – прислівник)
|
2
|
Який (яке?) воно?
|
Ознаки і властивості обраного явища, об’єкта або предмета
|
3-й
|
Дія
|
Дієслово (рідше – дієприслівник)
|
3
|
Що робить?
|
Характерні дії об’єкта або предмета поетичного опису
|
4-й
|
Фраза-судження з теми
|
Речення, афоризм, цитата, крилатий вираз, прислів’я
|
4
|
Власне судження про об’єкт або предмет художнього осмислення, особисті почуття
й відношення
|
5-й
|
Синонім до теми (назви), слово-асоціація
|
Іменник (займенник)
|
1
|
Хто? Що?
|
Резюме, нове звучання теми, метафора,
особиста інтерпретація об’єкта або предмета творчого опису,
характеристика сутності теми
|
Сполучники,
прийменники, вигуки та частки можна використовувати вільно у будь-якому рядку. Такий
вірш не обов’язково повинен мати ритм чи риму, це вільний твір (хоча рима і не заперечується).
Чітке
виконання правил написання сенкану не обов’язкове. Наприклад, для покращення смислу в четвертому рядку
можна використовувати три або п’ять слів, а в п’ятому рядку – два слова. Можливі
варіанти використання й інших частин мови, але такі зміни бажані лише в тому
випадку, якщо це дійсно необхідно для покращення тексту.
Майже
всі учні легко справляються з цим завданням, навіть найслабші. До того ж створені
дітьми сенкани нерідко стають «родзинкою» уроку.
За
багато століть експерименти в області поезії народили багато твердих поетичних форм, тобто віршів,
які потребують на чіткий строгий алгоритм: акровірш, анімлет (вірші у стилі
аніме), східник, газель, дистих, катрен, нонет, онєгінська строфа, пентет,
рифмовик, рондель, сонет, терцет, тріолет, четверик та інші (таких поетичних
форм за деякими літературними словниками більше 150-ти).
Віршованих
форм, заснованих на рефлексії (переживаннях, народжених життєвими враженнями)
та побудованих «за правилами», відомо не так вже й багато: японські хоку і
танка, європейський сонет. До таких форм відноситься також сенкан.
Сонет,
пушкінську строфу, оду за канонами зможе скласти далеко не кожен учень. А от
віршована форма сенкану не викличе значних складнощів
у більшості учнів. При всьому тому, що цей прийом здається простим, його
простота приховує найсильніший, багатосторонній інструмент для рефлексії,
дозволяє розкрити внутрішній стан автора, виразити його почуття і думки. Сенкан
робить атмосферу в класі більш творчою, сприяє покращенню емоційного стану
учнів.
До
того ж сенкан як вірш-мініатюра більш зручний поетичний жанр для української
мови, ніж, скажімо, хоку. Якщо для японської мови 17 складів (5+7+5),
обов’язкових для жанру хоку, – це майже завжди і 17 слів, то для нашої мови 17
складів – це в кращому випадку 6-8 слів. Дидактичний сенкан дозволяє
використовувати для передачі власних думок і внутрішнього стану 11 слів.
Звичайно,
вміння написати сенкан потребує від учня
певної підготовки і навичок. Важливо робити цю вправу систематично,
цілеспрямовано та з ясною педагогічною метою.
Коли
учні тільки знайомляться з сенканом, необхідно їм пояснити алгоритм написання нової
поетичної форми. Потім дати декілька прикладів. Після цього поділити клас на
групи і запропонувати кожній групі написати декілька сенканів. Нехай спочатку
це буде завдання скласти вірш-мініатюру на добре знайому учням тему (наприклад,
«Сім’я», «Дружба», «Осінь», «Мама» та под.).
Наступного
разу завдання скласти сенкан пропонується парам учнів. Кожен з учасників
отримує завдання за 5-7 хвилин написати сенкан на визначену тему. Потім партнери
з двох сенканів повинні скласти один, з яким обидва будуть згодні. Це надасть
можливість кожному учаснику пари почути один одного, більш критично розглянути
дану тему та побачити у творах партнера ті ідеї, які він може пов’язати зі
своїми. Після цього весь клас зможе ознайомитись з парними сенканами.
І
тільки потім можна пропонувати завдання скласти сенкан індивідуально.
Цей прийом
використовують на різних етапах уроку:
-
на етапі передрозуміння нової теми (дізнатись, що учням вже відомо, що вони
думають з цього приводу);
-
на етапі осмислення (запропонувати учням скласти сенкан за яким-небудь
розділом навчальної теми, щоб дізнатися, як іде сприйняття нового матеріалу);
-
на стадії рефлексії (як ітог вивчення нового матеріалу, який продемонструє
не стільки якість, глибину і міцність знань (це покажуть усні опитування,
ітогова контрольна робота), скільки розуміння теми, власні оціночні судження).
Написання
сенкану – швидкий спосіб змінити вид діяльності, не уходячи від вивчення теми. Цей
прийом використовується, коли вивчають теорію літератури (написати сенкан на
тему «Романтизм», «Казка», «Кульмінація»), говорять про моральність («Честь»,
«Вибір», «Справедливість»), підіймають духовні питання («Віра», «Життя»,
«Добро»). Навіть абстрактні поняття й складні філософські категорії легко можна
розкрити в поетичній формі «американського хоку». За допомогою сенканів можна у
декількох словах виразити сутність літературного героя, адже вірш-мініатюра
спрямовує на більш глибоке розуміння смислу і значення тексту. Цей прийом надає
учням можливість сказати те, що вони думають, а вчителю зрозуміти, наскільки
широко дитина бачить і розуміє проблему, про яку говориться.
Учні люблять
ці неримовані вірші, тому що вони невеликі за об’ємом, складати їх неважко і
досить цікаво. Якщо 45 хвилин уроку дозволяють зачитати вголос лише декілька
творів-роздумів, то свій сенкан представити зможе кожен учень, та ще й
вистачить часу на дискусію. Вчителі при цьому не тільки економлять час, але й
перевіряють здатність учня грамотно, ясно виражати свої думки, вміння знаходити
в навчальному матеріалі найбільш важливі елементи, робити висновки та
формулювати їх у коротких фразах-заключеннях. А це якнайменше означає, що автор
сенкану повинен мати власне судження з вивченого питання.
Варіанти роботи з сенканом:
-
у групі (написані в групах сенкани частіше бувають цікавішими за
індивідуальні, тому що учні відбирають для міні-віршів найбільш цінні ідеї);
-
у парі;
-
написання короткого оповідання за готовим сенканом (з використанням слів і
фраз, що входять у склад сенкану);
-
корекція й удосконалення готового сенкану;
-
аналіз неповного сенкану для визначення відсутньої частини;
-
визначення теми неповного сенкану;
-
проведення конкурсу на кращого вигадника сенканів та ін.
Сенкани
корисні у якості оцінки лексичного багатства й словникового багажу учнів. Цей прийом
допомагає розширювати словник того чи іншого поняття. Обговорюючи учнівські
сенкани про, приміром, кохання, можна на уроці скласти «Словник кохання», в
якому присутні такі його характеристики, як: безмежне, божевільне, вистраждане, гірке, глибоке, жертовне, запальне, лебедине, небесне, незбагненне, незнане, неповторне, п’янке, перше, піднесене, романтичне, сентиментальне,
фатальне, чисте, шалене, юне…
Якщо в
учня виникають складнощі, пов’язані з добиранням слів до сенкану, то проблема,
скоріш за все, пояснюється наступним: або тема сенкану йому не близька (не
зрозуміла або просто не цікава), або учню треба попрацювати над розширенням
свого словникового запасу.
За
спостереженнями Н.І.Дзямулич, на уроках літератури сенкан, «безсумнівно, не
лише допомагає організувати діалог, а й дозволяє відпрацьовувати навички
аналізу тексту, сприяє індивідуалізації навчання, забезпечує мовленнєвий
розвиток учнів» [2; 66].
При
роботі з даним прийомом учитель вирішує одразу багато важливих завдань:
-
реалізується особистісно-оієнтоване навчання;
-
вивчений на уроці матеріал набуває емоційного забарвлення, що сприяє його
більш глибокому засвоєнню;
-
відпрацьовуються знання про частини мови;
-
значно активізується словниковий запас учня;
-
вдосконалюються навички використання в мовленні синонімів, антонімів;
-
розвиваються вміння узагальнювати і синтезувати складну інформацію,
формулювати ідею;
-
активізується і розвивається мисленнєва діяльність і образне мислення;
-
вдосконалюється вміння виражати власне відношення до чого-небудь.
Сенкани
– чудовий спосіб контролю. Написати вірш-мініатюру грамотно і точно передати
смисл літературного явища (героя, образу, епохи), не знаючи тексту, неможливо.
Сенкан
також гарний метод самоконтроля. Прочитавши матеріал, можна подумки придумати
цей вірш. Якщо вийшло – тему засвоєно добре. Більше того, сенкан містить
квінтесенцію навчального матеріалу, а тому пізніше можна повторити дану тему,
просто пригадавши свій сенкан.
Переваги сенкану:
-
алгоритмічність;
-
доступність різним віковим категоріям (практику складання сенканів з учнями
використовують навіть вчителі початкової школи);
-
спосіб на будь-якому етапі уроку, вивчення теми, перевірити, що знаходиться
в учнів на рівні асоціацій;
-
міцний інструмент для рефлексії;
-
не потребує великих часових затрат;
-
допомагає створити ситуацію успіху;
-
дозволяє відчути себе хоча б на мить творцем;
-
виходить майже у всіх.
Чи має
дидактичний сенкан відношення до поезії?
З цього приводу існує багато суперечок.
Більшість
вчителів, за їх власним переконанням, використовують цей прийом на уроках
літератури у якості прикладу творчої роботи. І така позиція має сенс, адже,
складаючи сенкан, кожен реалізує свої таланти і здібності: інтелектуальні,
творчі, образні. Правильно складений сенкан має яскраво виражене енергетичне
забарвлення, фіксує емоційні оцінки учня, його поточні враження, відчуття й
асоціації. Усе це ознаки поетичного світовідчуття.
Блюз.
Тягучий, безкінечний.
Заговорює, заворожує, зачаровує.
Музика осінніх
мерехтливих зірок.
Мінор.
Противники
цього дидактичного прийому звертають увагу на те, що тверда алгоритмічна форма
жанру сенкану стримує саму по собі вільну природу творчості. Та це й очевидно:
традиційні строфи, написані ямбом, хореєм, дактилем й іншими добре відомими
розмірами – більш музичні та природні нашій мові для вираження пропущених через
серце почуттів і думок, «таїни» слов’янської душі.
Сенкан
цінний саме як інструмент для розвитку початкових навичок творчої діяльності,
впевненого залучення до лабораторії мистецтва слова.
За
допомогою «американського хоку» можна дати визначення будь-якому поняттю,
терміну, явищу або предмету. Якщо запитати у вас, що таке «слово», «віра», «творчість»
– мабуть, важко буде відповісти. А якщо запропонувати написати сенкан на ці
теми, ви не просто легко впораєтесь із завданням, а й відкриєте для самого себе
чудові властивості вашої підсвідомості, яка видасть вам найліпші слова і образи
для вираження вічних тем.
Спробуйте
написати сенкан про свого улюбленого літературного героя. І коли для розкриття
його образу ви будете добирати єдині вірні описи, дії і ключову фразу, то
обов’язково відчуєте, наскільки ближчим, зрозумілішим і ріднішим став для вас цей
персонаж. Ви немовби пропустите мистецтво слова через себе.
Схема
дидактичного сенкану побудована таким чином, що спочатку слова нанизуються поступово,
потім емоційно-чуттєва напруга наростає, збільшується; раптом наступає кульмінація,
катарсис; і нарешті – ітог, спокій, баланс.
Сенкан
як вид творчості може вбити невміле,
непрофесійне використання цього прийому, відсутність словникової роботи,
зловживання і перетворення творчих «відкриттів» учнів на конвеєрну основу,
заперечення принципу добровільності виконання цього виду завдання. Все добре в
міру. Коли прийом сенкану починають бездумно використовувати на кожному уроці,
це ознака втрати цієї міри. Не будемо забувати, що написання віршів-мініатюр
– лише один із багатьох творчих прийомів,
які можна використовувати на уроках літератури.
Декілька
порад, як зробити, аби структура сенкану не виглядала сторонньою поезії:
-
спробувати внутрішньострофно заримувати рядки;
-
фразу-резюме бажано робити емоційно-ударною;
-
відповідально відноситись до підбору слів, мати варіанти;
-
намагатись, щоб хвилювання, напруження тексту наростали з наростанням
довжини рядка.
У
будь-якому випадку, сенкан – вид творчого завдання, а тому і в цьому простому
жанрі можна прагнути досягти досконалості.
Як ми
побачили, технологія складання сенкану
універсальна і подобається не тільки учням, а й дорослим. Розважатися таким
вигадництвом легко, цікаво і приємно.
У
буденному житті сенкан можна використовувати в якості розваги, що приносить і
користь, і задоволення. Наприклад, на дні народження кожен гість може
подарувати імениннику свій сенкан, в якому той зможе побачити себе з боку,
зрозуміти, як його сприймають оточуючі.
Саме
тому, що за допомогою цих віршів-мініатюр у декількох рядках можна виразити
сутність теми, вони стали такими популярними на уроках літератури й інших
шкільних предметів.
Отже,
сенкан може зайняти достойне місце в портфоліо педагогічних прийомів словесника.
Сенкан
Влучний, лаконічний.
Осмислює, синтезує, захоплює.
Пригадай: стислість –
сестра таланту.
Прийом.
Література:
1.
Викентьева И. Ода синквейну// Библиотека в школе. – 2003. – №16. – С.57-58.
2.
Дзямулич Н.І. Сенкан у системі інноваційного навчання // Педагогічний
пошук. – 2010. – № 4. – С. 64-66.
3.
Коленченко В.В. Синквейн в литературе и дидактике [Электронный
ресурс]. – Режим доступа: http://metodisty.ru/m/files/view/sinkvein
А.І.Богосвятська,
кандидат
філологічних наук,
доцент, член-кор. НАНО
Немає коментарів:
Дописати коментар