Учитель повинен свідомо
йти в ногу з сучасністю,
пройматися й надихатися силами,
які пробудилися в ній.
Адольф ДістервегПріоритетним завданням Національної доктрини розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті є підвищення її якості. Це можливо через впровадження нових досягнень педагогічної науки та інноваційних технологій. Розуміння навчального процесу як діалогу викладача і учня є дуже актуальною засадою.
Реалізація державної політики в галузі навчання та виховання спрямовує вчителя на формування творчої, інтелектуально розвиненої, ініціативної особистості свідомого громадянина.
Важливим для сучасної України є запроваджені системи змін, оновлень у змісті, формах, методах викладання. Учитель і учень – це співавтори уроку. Традиційна класно-урочна система має багато недоліків – орієнтованість на середнього учня, складність навчання для найслабших тощо. Тому до звичайного уроку залучаються нетрадиційні (нестандартні). Ці уроки забезпечують партнерську співпрацю вчителя і учнів, спрямовану на розв’язання системи суспільно та особисісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході учень є співавтором уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів.
У зв’язку з тенденцією зниження інтересу учнів до навчальної діяльності у шкільну практику почали входити нестандартні форми уроків. Вони з’явилися в середині 70-х років ХХ століття. З того часу форми проведення цих уроків стали більш численними й різноманітними. Якоюсь мірою вони набули буденності в шкільному житті, навіть до класичних уроків учителі включають елементи нестандартності.
Сьогодні нестандартні (нетрадиційні) уроки є звичайною ознакою будь-якої школи, можна навіть говорити про „моду” на той чи інший тип уроку, та ставлення до них не можна назвати однозначним. Зрозуміло, що незвичайні за змістом, організацією, такі заняття приваблюють школярів, сприяють розвитку особистих здібностей. Але ці уроки вимагають значних витрат часу від учителя та учнів.
Час не стоїть на місці. Суспільство потребує від людини певних умінь, які можна застосувати на практиці; уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів; комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети. Саме тому ми, вчителі, усвідомили необхідність застосування під час викладання предмету таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення.
Нестандартні форми роботи є актуальними, оскільки в підлітковому віці спостерігається потреба у створенні власного світогляду. Прагнення до дорослості. Бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самовираження в суспільстві.
Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній вплив не всебічний розвиток дитини пов’язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня готовності дітей до життя за межами школи. Мета таких уроків: навчити приймати рішення та робити правильний вибір; відчувати себе громадянином країни, членом колективу, що ти потрібний людям; виробити необхідність та вміння співпрацювати з іншими людьми; працювати якісно, проявляти ініціативу; виробити навички роботи з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук.
Цих якостей майбутнім громадянам України можна набути через використання та запровадження в школі інновацій, нетрадиційного навчання, насамперед нестандартних уроків.
Мій досвід показує, що нетрадиційні (нестандартні) уроки змінюють обстановку, рівень його клімату. Вони також допомагають неформальному, вільному спілкуванню учнів і учителя, знімають з деяких дітей закомплек-сованість, створюють таку робочу атмосферу, де зацікавлені і задіяні всі. Результат – це змістовні знання і висока духовність учнів.
Розділ І. Нестандартні уроки: визначення, класифікація
Одним з головних напрямів діяльності педагогічного колективу, в якому я працюю, є творчий підхід до процесу навчання та виховання. Нам не байдуже, як житимуть і працюватимуть у ХХІ столітті наші вихованці.
У традиційному навчанні викладач виконує роль фільтра, який пропускає через себе навчальну інформацію, в нетрадиційному, інтерактивному – роль помічника в роботі одного із джерел інформації.
Завдання вчителя – створити умови для ініціативи учнів. У такому процесі навчання учні виступають не пасивними, а повноправними учасниками.
У сучасній педагогічній літературі досі не існує навіть чіткого визначення „нестандартний урок”. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну (невизначену) структуру та незвичайний задум і організаційну форму. З іншого боку, нестандартними можна назвати уроки у тій чи іншій технології навчання. Наприклад, особистісно зорієнтований урок, урок у розвивальній системі навчання, модульний урок.
Не існує загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Усі існуючі класифікації значною мірою можна назвати умовними. У посібнику
Г.П. Підласого „Педагогіка” перелічується 36 типів нестандартних занять
(урок – гра, урок – рольова гра, урок – діалог, бінарний урок).
В А. Щеньов пропонує класифікувати нестандартні уроки, доповнивши технологією «класичного» уроку. Наприклад, уроки – вікторини, захист проектів відносять до групи уроків контролю знань, а уроки – лекції, уроки – конференції до уроків формування нових знань.
С.В. Кульневич та Т. П. Лакоценіна виділяють свої групи нестандартних уроків.
1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).
2. Уроки, пов’язані з фантазією (урок – казка, театралізований урок).
3. Уроки, що імітують які - небудь види діяльності (урок – екскурсія, урок – експедиція).
4. Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК).
5. Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок – моделювання).
6. Уроки з оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урок – монолог).
7. Уроки – аналогії певних дій (урок – суд, урок – аукціон).
8. Уроки – аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок – диспут, урок – дослідження).
Пошук шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках – не нова проблема в дидактиці. Проблемами методики уроку, шляхів його вдосконалення переймалися багато вчених і вчителів таких, як А.М.Алексюк, Ю.К. Бабанський, Є.М. Ільїн, M.І. Махмутов, В.О. Оніщук, І.П. Підласий, Д.О. Тхоржевський. H.M. Яковлев та багато інших. На небезпечну тенденцію зниження інтересу учнів до занять, яка з'явилася в нашій школі ще в середині 70-х років, масова практика школи відреагувала нестандартними уроками. Головна мета таких уроків - пробудження и утримання інтересу до навчальної праці. В різних роботах, посібниках з педагогіки наводиться визначення, класифікація, методика проведення нестандартних уроків в школі. Зупинимося на деяких з них.
Так, в посібнику "Педагогіка" Н.Є. Мойсеюк наведено визначення нестандартного уроку, їх класифікація.
" Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нестандартну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами нестандартних уроків є: уроки - прес-конференції, уроки - аукціони, уроки - ділові ігри, уроки - занурення, уроки типу KBK, уроки - консультації, комп'ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з груповими формами роботи, уроки взаємного навчання, уроки творчості, які ведуть учні, уроки-заліки, уроки-сумніви, уроки-творчі звіти, уроки-формули, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-"суди", уроки-пошуку істини, уроки-концерти, уроки-діалоги, уроки-рольові ігри, уроки-екскурсії. інтегровані уроки тощо " [8:c. 217-218]. Отже, тут наведено перелік деяких нестандартних уроків, а не їх класифікація за певними параметрами. Автор підкреслює, що нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум. організація, методика проведення. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у демократизації школи. З іншого боку – перетворю-вати нестандартні уроки у головну форму роботи, вводити тільки їх недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці учнів, невисокої результативності, великої втрати часу.
У посібнику Н.П. Волкової "Педагогіка" з'являється спроба певної класифі-кації нестандартних уроків. Автор називає 12 типів нестандартних уроків, але кожний тип має свої параметри, за якими окремі уроки відносяться до певного типу. До нестандартних уроків автор відносить такі уроки:
1) Уроки змістовної спрямованості (уроки-семінари, уроки - конференції, уроки-лекції).
2) Уроки на інтегративній основі (уроки-комплекси, уроки-панорами).
3) Уроки міжпредметні.
4) Уроки-змагання (уроки KBK, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси.)
5) Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми).
6) Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-репортажі, уроки-панорами, уроки-протиріччя, уроки-парадокси).
7) Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіноуроки, дидактичний театр).
8) Уроки подорожування, уроки дослідження (уроки пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки експедиційні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-наукові дослідження).
9) Уроки з різновіковим складом учнів.
10) Уроки ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки - "Слідство ведуть знавці", уроки-імпровізації, уроки - ілюстрації).
11) Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантомімі, тіньові п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми-діяльності, де формальна драма створюється самими учасниками гри).
12) Уроки-психотренінги [3:с. 333-336]. Автор наводить коротко мету, методику проведення таких нестандартних уроків. Але в такій класифікації нестандартних уроків немає загального підходу до її основних параметрів.
Багато інших авторів намагалися навести загальну класифікацію нестан-дартних уроків, але ними, як правило, не виділялися певні узагальнені основи такої класифікації (Антипова О.Й., Паламарчук В.Ф., Румянцева Д.І., Селевко Т.К., Фіцула M.M. та ін.).
Підсумовуючи різні підходи до класифікації і структури нестандартних уроків, можемо запропонувати класифікацію таких уроків відносно педагогічних технологій навчання, які в основному використовуються в організації і методиці їх проведення. Поділимо всю систему нестандартних уроків на такі групи за педагогічними технологіями:
(Відобразимо цю класифікацію нестандартних уроків в таблиці 1 )
Таблиця 1.
Класифікація нестандартних уроків за педагогічними технологіями
1. Інформаційно-комунікативні технології
Урок-лекція, урок-семінар, урок-твір, урок-кон-ференція, уроки-творчі звіти, урок-консиліум, урок-залік, урок-експромт-екзамен, уроки-взаємонавчання, урок-інформації, інтегрирований урок
2. Ігрові техноло-гії
Змагання
KBK, турнір, аукціон, вікторина, конкурс, інтелектуальний хокей, "Щасливий випадок"
Ділові, рольові ігри
Імпровізація, імітація, "Суд", захист дисертації, "Слідство ведуть знавці", "Поле чудес", ерудит, ланцюжок,
бізнес-гра
Драматизація
Драматична гра, пантоміма, драматична розповідь, ляльковий театр
3. Дослідницькі технології
Діалог, усний журнал, роздуми, диспути, прес-конференції, репортаж, урок-протиріччя, урок-парадокс, пошук, розвідка, лабораторні дослідження, заочна подорож, експедиція, наукові дослідження, коло ідей
4.Інтерактивні тех-нології
Кооперативне навчання
Робота в парах, змінювані трійки, 2-4 разом, карусель, малі групи, акваріум
Колективно -групове навчання
Мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, "Навчаючи - вчуся", мозаїка, вирішення проблем, дерево рішень
Ситуативне моделювання
Імітаційні ігри, "Суд", громадські слухання, рольова гра
Опрацюван--ня дискусій-них питань
Метод прес, займи позицію, зміни позицію, континуум, дискусія, дебати, ток-шоу, оцінювальна дискусія
5. Психотренінг
Тренінг уваги, уяви, пам'яті, "Пізнай себе", "Пізнай свої здібності", "Твоя воля", "Твій характер", "Сам себе виховую", сугестопедагогічний урок
Переваги нестандартних уроків в порівнянні із звичними структурами уроків в тому, що підвищується інтерес учнів до навчання, їх активність в пізнанні і творчості, самостійність пошуків знань, переживання успіху досягнень, ініціативність, можливість індивідуального підходу до учнів, використання інноваційних та інформаційних педагогічних технологій, розвиток культури спілкування, взаємовідповідальності і т.д.
Але є деякі складності і недоліки використання нестандартних уроків: - затрати більшого часу на підготовку і проведення таких уроків; - не всі учні в рівній мірі активні; - Організаційні труднощі (дисципліна, правила поведінки); - ускладнюється система оцінювання, аналізу результатів навчання; - забезпечення науково-методичної і матеріально-технічної бази навчання; - знаходження певного місця таких уроків в навчально-виховному процесі тощо.
Недарма педагог - новатор В.О. Сухомлинський казав, що до хорошого уроку треба готуватися все життя. Такими ж прикладами творчого підходу і проведення занять з учнями являється досвід роботи педагогів - новаторів В.Ф. Шаталова, І.П. Волкова та багатьох інших.
Незважаючи на таке величезне розмаїття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи до оцінювання.
Держава стоїть на порозі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства, а тому вимоги, потреби людини у ньому змінилися.
Суспільство вимагає від людини:
певних умінь, які можна застосувати за будь-яких обставин;
уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;
не вузьких знань, а загального підходу до вирішення питань;
комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети.
Саме тому ми усвідомили необхідність застосування під час викладання шкільних предметів таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали позашкільні інтереси і захоплення дітей до навчального процесу.
У практиці навчання почали з’являтися театралізовані вистави, рольові ігри, різноманітні турніри, змагання, багатопланові дискусії, уведені нами в межі шкільного курсу під час викладання історії. Такі уроки через свою незвичність наприкінці 80-х рр.. ХХ ст. отримали назву нестандартних, або нетрадиційних. Вони справді відрізняються від звичних комбінованих уроків і метою, в якій переважає орієнтація на розвиток здібностей, інтересів, нахилів учнів, їхніх специфічних умінь, на отримання певних знань чи вироблення окремих загально навчальних умінь, і відсутністю послідовності елементів уроку, передбаченої загальноприйнятою типологією уроків; наявністю у структурі уроку ознак інших форм навчання.
Все це є актуальним, оскільки в підлітковому віці спостерігаються потреба у створені власного світогляду, прагнення до дорослості, бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самоствердження в суспільстві. З огляду на це найбільш продуктивними у цьому віці є нестандартні уроки, які залучають підлітка до діяльного розв’язання завдань і проблем, ставлять його в позицію причетності до подій. Адже відомий педагог А.Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці». Тому майбутній діяч виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках під час повторення, вивчення та закріплення нового навчального матеріалу.
Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній впив на всебічний розвиток учня пов’язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об’єктивної та суб’єктивної готовності дітей до життя та межами школи, фактичною відсутністю у більшості навчальних закладів системи роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готовності учня до життя, що включає такі якості:
уміння приймати рішення та робити вибір;ї
бути свідомим громадянином своєї держави;
відчувати себе громадянином цілого світу;
вміти співпрацювати з іншими людьми;
завжди працювати якісно;
проявляти ініціативу;
навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання;
бути свідомим того, що існують різні цінності.
Цих якостей майбутнім громадянам можна набути через використання та запровадження в школі інновацій, нетрадиційного навчання, насамперед нестандартних уроків.
Існує безліч класифікацій нестандартних уроків. Наприклад, нестандартні уроки можна поділити на дві групи До першої відносимо ті уроки, які поєднують різні форми навчання у певну нову структуру (урок-семінар, дослідницький урок), і власне нестандартні уроки як складову певних моделей і технологій навчання (урок-суд, урок – прес-конференція, і урок-телепередача, урок-радіопередача, урок – брейн-ринг, урок-диспут, урок-салон, урок-екскурсія, урок - репортаж)
До нестандартних уроків готуємося заздалегідь. Передусім вибираємо найбільш активних, ініціативних, добре підготовлених з теми учнів (якщо це нова тема, то даємо їх опрацювати матеріал самостійно, при цьому надаємо консультації); розтлумачуємо їхні обов’язки, можливо, спочатку на власному прикладі демонструємо ймовірний підхід до важкої ролі та забезпечуємо діалог виконання з класом. Для цього «аудиторії» можна запропонувати зразки запитань для дискусій, основні теми для гри «Брейн-ринг», «круглого столу» чи «прес-конференції», підказати тактику поведінки під час гри.
Розділ ІІ. Психологічні особливості проведення нестандартних уроків
Навчання – не механічна передача знань від учителя до учнів. Це розвиток мислення під керівництвом учителя на основі тих знань, якими потрібно володіти.
Нехай учні у чомусь помиляються, але це їхні самостійні кроки. Досить тільки тактичними підказками, доброзичливими зауваженнями, іноді жартами корегувати хід мислення учнів.
Переваги нестандартних уроків вже доведені методистами, педагогами та психологами. До основних переваг таких уроків відносять: незвичайність і захопливість змісту; набуття практичного або суспільного досвіду; значна активність учнів; створення в учнів позитивного емоційного настрою; формування інтересу до предмета.
Соціологічне опитування серед учителів середніх загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл показало, що педагогам відома досить велика кількість видів нетрадиційних уроків. Однак, за визнанням самих педагогів, у своїй практичній діяльності вони використовують їх недостатньою мірою.
Розглядаючи нестандартні уроки, психологи відзначають дві їх основні психологічні особливості. По-перше, в процесі таких уроків з’являються нові можливості спілкування за типом «учитель-учень». По-друге, нестандартні уроки, безумно, сприяють розвитку пізнавальних процесів у школярів.
Урок-лекція передбачає послідовний виклад учителем навчального матеріалу. До основних вимог уроку належать: емоційність викладу, цілісне розкриття теми або певного розділу, аналіз конкретних фактів та явищ, чіткість аргументації та наукова доказовість висновків, використання вчителем різноманітних методичних прийомів. Такі уроки вимагають довільних процесів: уваги, запам’ятовування. Тому вчитель повинен використати під час лекції такі прийоми, які допомагають утримувати увагу учнів та сприяють запам’ятовуванню матеріалу; наочність, складання плану, опорних схем; стисле конспектування основних моментів тощо.
Урок семінар є одним із поширених видів навчальної діяльності учнів старших класів. Такий урок зазвичай полягає в обговоренні повідомлень, рефератів, доповідей, виконаних учнями самостійно або під керівництвом вчителя. Виокремлюють три типи уроку-семінару. Перший тип має на меті поглиблене вивчення певної теми, другий передбачає систематизацію та узагальнення наявних в учнів знань, третій має дослідницький характер. Такі уроки насамперед сприяють розвитку смислового запам’ятовування, що неможливо без обміркування. Під час підготовки до уроку-семінару вчитель повинен навчити учнів використання прийомів, які допомагають смисловому запам’ятовуванню навчального матеріалу: чітке розуміння того, що саме слід запам’ятати та засвоїти; застосування матеріалу, який запам’ятовується у практичній діяльності; повторення; для полегшення матеріалу, що важко запам’ятати, порекомендувати прийоми мнемотехніки.
Урок-суд передбачає створення ситуацій, в яких відбувається обговорення двох протилежних думок щодо питання, яке вивчається. Учні вчаться формулювати та захищати свою точку зору, аргументувати свою думку. Такий підхід сприяє розвитку критичності мислення.
Урок-новела являє собою невелику розповідь на певну тему, яка відзначається чіткістю сюжету та відсутністю описовості, небуденністю події. Головна мета таких уроків – розширення кругозору учнів, оскільки матеріал, що пропонується на них, часто «Виходить за межі» програми.
Урок-залік пов'язаний з перевіркою наявних в учнів знань з певної теми. Як правило, учням заздалегідь пропонуються питання, за якими вони готуються відповідати (відповіді можна подавати як в усній, та і письмовій формі). Такі уроки сприяють розвитку механічного та смислового запам’ятовування, якості мислення (глибина, широта, самостійність). Підготовка до уроку-заліку передбачає збереження учнями необхідного навчального матеріалу, що стає можливим завдяки: установкам зберегти необхідну інформацію; глибині розуміння вивченого матеріалу; повторенню (для повторення доцільно рекомендувати використання наочності, наведення власних прикладів та ілюстрацій; виконання завдань на порівняння, класифікації та узагальнення вивченого матеріалу; використання вивченого матеріалу та розв’язання нових навчальних задач).
Урок –брейн-ринг передбачає перевірку знань учнів у нетрадиційній формі. Так, замість традиційного індивідуального опитування учні об’єднуються в групи та готують питання одне до одного. Це можна зробити в нетрадиційній формі, прочитавши уривок з відповідного літературного твору та поставивши до нього запитання. Безумовно, додаткової цінності надає ретельно дібраний літературний матеріал. Психологічна цінність таких уроків полягає в тому, що використовується групова робота. Аналізуючи виконання завдань у груповій формі, можна виокремити такі особливості: бажання учнів обмінюватись інформацією, позитивна емоційність під час виконання всіх завдань, взаємодопомога під час обговорення, поява в деяких учнів орієнтації на підлітків, прагнення самоствердитись.
Інтегрований урок має такі особливості: по-перше, дозволяє учням здійснити засвоєння знань з предмета в сукупності з іншими науками; по-друге, сприяє формуванню пізнавального інтересу; по-третє, забезпечує узагальнення наявних знань, уміння використовувати їх в процесі вивчення інших наук.
Урок-екскурсія передбачає, що урок буде проведено поза школою, учні для ознайомлення з об’єктом, який вивчається, вийдуть на природу, виробництво, до музею. Головна мета цих уроків – спостереження учнями предметів, явищ, процесів, які вивчаються, та вміння використовувати теоретичні знання на практичних прикладах, що супроводжується поясненнями вчителя або екскурсовода. Головна психологічна особливість таких років – посилення сприйняття того матеріалу, який в інших умовах подання є складним або навіть недоступним розумінню учнів.
Отже, нестандартні уроки відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов’язковою для всіх учнів. Їхні правила, зміст, методика проведення розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться тим чи іншим предметом, ці уроки можуть послужити вихідною точкою у виникненні цього інтересу. Однак не можна забувати, що головним у проведенні будь-якого уроку є навчання. Як ми показали, нестандартні уроки лише активізують діяльність учнів, роблять сприйняття більш активним, емоційним , мислення – творчим, самостійним, гнучким. Тому використання нестандартних уроків дає найбільший ефект у класах, де переважають учні з нестійкою увагою, незначним інтересом до предмета.
Але в будь-якому випадку під час підготовки нестандартного уроку слід враховувати певні вікові особливості учнів, їх рівень підготовки, особливості навчання в професійно-технологічному ліцеї. Звертаю увагу на:
формування свідомості учнів – їх уявлення про себе, само оцінювання своєї зовнішності; розумових, моральних, вольових якостей;
збільшення концентрації уваги, обсягу пам’яті, формування абстрактно-логічного мислення;
формування вміння самостійно розв’язувати складні питання;
прагнення до утвердження своєї незалежності, оригінальності;
зневажання порадами старших;
прагнення набути професію – основний мотив пізнавальної діяльності.
Розділ ІІІ. Використання нестандартних форм проведення уроків світової
літератури (практична частина)
У своїй педагогічній практиці я використовую нестандартні форми проведення уроків світової літератури з метою зацікавити учнів, спонукати їх до творчої активної дії.
7 клас
Тема. М.В. Гоголь «Тарас Бульба». Зображення історичних подій в
Україні. Побут і звичаї запорожців.
Мета: показати захоплення М. В. Гоголя Запорізькою Січчю,
історичними подіями в Україні, побутом і звичаями козаків;
розвивати вміння готувати повідомлення на задану тему, застосовуючи технології проектного навчання; вчити ясно, логічно висловлювати свої думки, розвивати навички виразного читання, вміння аналізувати художній текст; формувати навички узагальнювати матеріал;
використовуючи міжпредметні зв’язки з історією виховувати повагу
до історичного минулого українського народу, почуття обов’язку та
гордості за героїчне минуле своєї Вітчизни, формувати громадянську
позицію учнів.
Тип уроку: урок застосування нових знань
Технологія: елементи проектного навчання,
інтегрований урок
Форма уроку: урок-козацький похід
Обладнання: - портрет М.В. Гоголя
- запис «Козацького маршу
-повість «Тарас Бульба»
-виставка книг М.В. Гоголя
- репродукції картин до повісті «Тарас Бульба»
-таблички з написом назви куренів
-бейджики
- магнітофон
-ноутбук
-мультимедійний проектор
-екран малого розміру
Епіграф до уроку: Так ось вона, Січ! Ось воно те гніздо, звідкіля
вилітають усі ті горді, як орли, і дужі, як леви.
Ось звідки розливається козацька воля по всій
Україні.
М.В. Гоголь
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вступне слово вчителя (під музичний супровід )
- З давніх-давен людям відомо:
«дерево життя» - це гілочка, на якій ростуть три листочки.
Перший листочок – символ минулого часу,
другий листочок – сучасного,
третій – майбутнього.
Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний взаємозв’язок минулого, сучасного і майбутнього.
Як це рузуміти? А так, що все навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.
Отже, щоб вірно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію.
Історія народу, як і життя людини, має героїчні і трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. Оскільки в героїчному найбільше проявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості.
В історичному минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ.
( Звучить аудіозапис пісні «Гей, ви, козаченьки», слова
В.Крищенка, музика Г.Татарченка)
Це про неї Гоголь у творі «Тарас Бульба» писав: « Так ось вона, Січ! Ось воно те гніздо, звідкіля вилітають усі ті горді й дужі, як леви. Ось звідки розливається козацька воля по всій Україні» .
Невипадково, що епіграфом до нашого уроку взято саме ці слова.
Отже, діти, вам буде цікаво познайомитись з однією з найлегендарніших сторінок історії українського народу – Козаччиною. Тож запрошую вас побувати в ХVІ – ХVІІ ст. на Запорізькій Січі.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово вчителя: (на фоні «Козацького маршу»)
- Сьогодні, продовжуючи знайомство з відомою повістю М.В. Гоголя «Тарас Бульба», ми вирушаємо в козацький похід разом із славними героями-козаками і станемо свідками тих далеких подій, що складали історію нашої славної України.
Далі свою роботу поведемо у незвичайному руслі, використовуючи прийом перевтілення. Кожен із вас буде козаком. Як ми всі знаємо, жінок на Січі не було,але так, як у нас незвичайна подорож, у наших куренях будуть і козачки.
Усіх наших козаків ми об’єднали у три курені:
Корсунський
Переяславський
Уманський
Вчитель: (на фоні «Козацького маршу»)
- Тому під звуки « Козацького маршу» ми вирушаємо у славне і героїчне минуле, щоб разом із героями повісті попливти на хвилях козацької душі, поринути у вир тогочасного життя.
Кожен курінь здійснить свій похід на козацьких човнах – «чайках».
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
Вчитель:
- З попереднях уроків нам відомо, як глибоко і віддано любив Гоголь Україну, її славне історичне минуле.
Він звертає свій погляд до епохи національно- визвольних війн українського народу. Письменник звертає свій погляд до Запорізької Січі. Тільки тут могли сформуватися могутні характери, справжня дружба і братерство.
Сьогодні ми з вами поговоримо про захоплення Гоголя Запорізькою Січчю, побутом і звичаями козаків.
На уроці ми продовжимо працювати над нашим проектом «Козацька доба, відображена у повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»,розглянемо розділи «Зображення історичних подій в Україні».
Мозкова атака
Запитання для першого –Корсунського куреня:
Що то за люди були, козаки? Чому їх так називали?
(Козак – це вільна ,озброєна людина.
Життя їхнє було сповнене небезпеки,
де вся надія була на шаблю,
прудконогого коня).
Вчитель:
-Які ж були причини повстання козаків? Щоб краще уяснити це питання,пропоную переглянути уривок із фільму «Тарас Бульба». ( Перегляд уривку з відеофільму «Тарас Бульба»)
-Так які ж причини повстання козаків?
Вчитель:
-Кожна пара у класі працювала над розділом, завдання якого полягало в тому, щоб віднайти та презентувати історичний матеріал з теми «Козацтво».
То ж слово надається учням, що працювали по першому розділу-«Виникнення козацтва» і презентувати робочі матеріали.
1а) Розділ «Виникнення запорізького козацтва»
Перший історик:
Українське козацтво – визначне явище в європейській історії.
Слово «козак» тюркського походження і означає «вільна людина».
Головна історична умова виникнення українського козацтва як суспільного стану і збройної сили – підневільне становище України під владою сусідніх держав Литви і Польщі, позбавлення її власної державності, соціальне гноблення, а також національні й релігійні утиски українського народу, який прагнув здобути волю і державну незалежність України.
Перші письмові згадки про українських козаків містять джерела кінця ХV – початку ХVІ ст.
У 2009 році виповнюється 520 років від першої згадки у «Хроніці» польського історика Мартина Бєльського про козаків на Поділлі (1489 р.)
Другий історик:
У 1572 році король Сигізмунд ІІ Август видав універсал про прийняття на державну військову службу 300 козаків , яких поіменно записували в спеціальний список – реєстр. Таких козаків називали реєстровими.
Реєстровці дістали від уряду Речі Посполитої право на окремий суд, звільнялися від державних повинностей (крім військової), отримували земельні володіння і платню грошима, мали дозвіл займатися промислами та торгівлею.
Реєстрова старшина отримувала значні маєтності.
Офіційно реєстрове козацтво називалося Запорозьким військом, якому формально підпорядковувалася і Запорізька Січ.
Вчитель :
- Знайдіть у тексті слова, які допомагають нам уявити козака.
(с.38:-«Запорожець, як лев, простягся на дорозі.Закинутий гордо чуб його захоплював на пів-аршина землі.Шаровари з червоного дорогого сукна були замазані дьогтем, щоб показати повну до них зневагу»
2) Запитання для другого –Переяславського куреня:
- Опишіть місцевість, де оселялися козаки. Де про це сказано в повісті?
( Учні: - Це були безмежні південні степи з мовчазними високими могилами та високою травою, з якої було видно тільки голови коней. Цю місцевість ще називали Диким Полем).
Вчитель :
Перед тим, як розповісти про прибуття Тараса з синами у табір запорожців, Гоголь подає так опис степу : ( аудіозапис )
«... А тим часом степ давно вже взяв... Степи... Які ж бо вони з біса гарні».
Вчитель:
-А зараз робочі матеріали покажуть історики, що працювали над розділом «Запорозька Січ»
2а) Розділ «Запорізька Січ»
Третій історик:
Виникнення низового козацтва пов’язане з утворенням Запорізької Січі і діяльністю українського князя Дмитра Вишневецького.
Саме він об’єднав розпорошені козацькі ватаги і збудував на Дніпровому острові Хортиця (1552 р.) твердиню- замок - Запорозьку Січ.
Запорізька Січ - військово – адміністративний центр запорозького козацтва. Назва походить від слів «сікти», «засіка» й означає дерев’яне укріплення, зроблене з січених колод. «Запорозька» - від місця розташування – за Дніпровими порогами.
Січ під впливом різноманітних чинників час від часу змінювала своє місце розташування. Звідси – назви 8 відомих січей: Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Кам’янська, Олешківська, Покровська (Нова).
Січ була добре укріплена. Крім того, що вона знаходилася на острові, що омивався дніпровами водами, навколо неї був викопаний рів, наповнений водою, та поставлений високий гострий частокіл з брамами.
Як правило, складалася Січ з двох частин: внутрішній кіш – майдан з церквою по середині, а навколо майдану – курені, куренні скарбниці, будинки куренної старшини, склади зі зброєю, гарматами, харчами, та човнами.
А також зовнішній кіш – передмістя, де були торгові ряди, заїжджий двір, кузня, гончарня.
Курені були з плетеними стінами, а дахи були вкриті очеретом або кінськими шкірами. У такій хатинці жив один військовий підрозділ – курінь – з курінним отаманом.
Четвертий історик:
- Посередині стояла невелика церква святої Покрови, знадвору дуже скромна, але всередині повна золота і срібла, бо козаки були дуже набожні й дбали про свою церкву, справляли всі свята. Були й свої священники. Вони читали проповідь неодмінно українською мовою. Під час служби козаки тримали шаблі наполовину витягнені з піхов на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру.
Запорозьку Січ прийнято вважати козацькою демократичною республікою. Про це свідчить наявність Козацької Ради – загальних козацьких зборів – найвищого органу влади на Січі, де вирішувалися всі адміністративні, судові та військові справи.
Щороку козаки обирали кошового отамана та козацьку старшину. Це були найзаслуженіші та найвизначніші люди.
Вчитель:
-Такою Запорізьку Січ нам представили історики. У творі її ми бачимо очима Тараса Бульби та його синів.Що побачили Тарас та його сини, під’їжджаючи до Запорізької Січі? (заповнення схеми «Запорізька Січ»
С.38-«При в’їзді їх оглушили……………..не помилуватися з нього»)
(*всі працюють)
Вчитель:
-Знайдіть і прочитайте слова автора, які описують Січ.
(с.42:- «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо……………на всю Україну.»
( *горда, волелюбна )
с.48: -«Січ складалася з понад шістдесяти куренів………………..принад для молодих людей»
( *незалежна республіка )
Вчитель:
-Гоголь писав про Січ так: «Тут проходять школу дорослішання й мужності молоді козаки; із гнізда, коли зміцніють крила, вилітають справжні орли, готові до польоту; тут старше покоління, загартоване в походах і битвах, опікує їх, як соколят.»
( *заснована на рівноправності і братерстві )
Вчитель:
- Які були умови прийому до козаків?
( Інсценізація)
Яких законів придержуються козаки? ( с.48-50)
(*суворо карає тих, хто порушує закони )
А який звичай вибору та посвяти в кошового існував на Січі, що його описав Гоголь? Подивіться уривок з фільму. ( Перегляд уривку з відеофільму «Тарас Бульба»)
- Так яка ж вона, Запорозька Січ ?
*незалежна
*горда
*справедлива республіка
*суворо карає тих, хто порушує закони
*заснована на рівноправності і братерстві
*волелюбна
3) Запитання для третього- Уманського куреня :
- Яка річка є окрасою Запорізької Січі?
Чому козаків називають запорозькими?
(Священною річкою українського народу є
Дніпро, унікальна вона своїми порогами.
Козаків особливо приваблювали багаті на рибу
й дичину родючі землі за дніпровими порогами.
Тому козаків називали запорозькими.)
Вчитель:
- А зараз робочі матеріали покажуть історики, що працювали над розділом «Як козаки воювали»
3а) Розділ «Як козаки воювали»
П’ятий історик: «Клейноди»
- Клейноди – це символи влади військової старшини ХV – ХVІІІ ст.
За часі Стефана Баторія ними були :
корогва (прапор)
бунчук
булава та її різновиди:
а) тростина (палиця)
б) пірнач
- литаври
- печатка
Прапор (корогву) Війська Запорозького завжди носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом.
Печаткою розпоряджався суддя. Вона була круглої форми, виготовлялася із срібла. На ній був зображений козак у гостроверхій шапці й кафтані, із шаблею, порохівницею на боці та мушкетом на лівому плечі.
Гетьману надавався також бунчук – палиця завдовжки 2-2,5 м , із кулею або вістрям у горі, під якими прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста.
Ознакою влади полковника стала невелика бойова булава – пірнач.
Також до козацьких клейнодів відносять і литаври – великі бойові барабани, за допомогою яких віддавалися команди в бою.
Шостий історик : «Зброя козаків»
- Запорізьке військо славилося своєю високою боєготовністю і військовою майстерністю.
Козаки з великою прихильністю ставилися до своєї зброї, дбали не тільки про її високі бойові якості, а й про красу і оздоблення. Великою пошаною користувалася шабля. Козаки називали її «шаблею – сестрицею», «ненькою- рідненькою».
Кожен запорозький козак мав рушницю.
Дехто мав пістолі.
Вони самі виготовляли цю зброю на Січі, а порох і кулі купували в Польщі чи Малоросії, або виготовляли самі.
Козаки використовували :
- келеп
- арбалет
- ножі
-лук та сагайдак
- ятагани
- бойові сокири
- якірці
Були у запорожців гармати, які стріляли ядрами.
Запорозькі козаки зарекомендували себе і як славні моряки. Вони будували човни – чайки.
Вчитель:
-Слово надається народознавцям, які представлять робочі матеріали по розділу «Побут козаків»
4а) Розділ «Побут козаків»
Перший народознавець: -«Історія козацького костюма»
- Козаки носили широкі шаровари на мотузці, що їх підтримувала , і бешмети. Часто підперізувалися поясом. Поверх бешмета надівався чекмінь – приталений кафтан, широкі рукави якого були стягнуті в манжети.
Головним убором найчастіше служила шапка з баранячого хутра – «трухменка», сукняний верх якої звисав клином.
Запорожці мали довгі висячі вуса, а на голеній голові залишали довге пасмо волосся – «оселедець».
Другий народознавець:
- У запорожців похідний одяг був бідний. Але вдалі військові походи на турок, татар давали змогу козакам одягатись у дорогі трофейні речі – шуби, жупани, шаровари, шовкові сорочки, чоботи, чекмені. Тому домашній парадний одяг у козаків був розкішний .
Третій народознавець : - «Їда козаків»
Повсякденною їжею козаків була саламаха (житнє квашене тісто, рідко зварене), куліш, галушки, каші, а також все те, що давав водний басейн Дніпра, степ та ліси. Це риба, м’ясо диких птахів та тварин, горіхи, ягоди, гриби.
З-за кордону привозилися прянощі різні делікатеси.
Вчитель :
-Перед вами лежить «Лицарський кодекс запорожців».Ми його будемо заповнювати на наших уроках.
-Так яке завдання і цілі боротьби були у козаків? ( Свобода Батьківщини )
-Так яким було ставлення козаків до віри ? ( Відданість православній вірі )
-Які основні риси запорозьких козаків ви можете назвати ? (Патріоти, хоробрі,сильні…)
V. Підсумок уроку. Оцінювання. ( Див. листок оцінювання )
Вчитель :
- Пройшли часи. Залишилися високі могили, які гомонять уночі з буйним вітром про славні події запорожців.
Залишилися місця, де колись вирувало життя, чудові козацькі думи та історичні пісні.
Залишився старий сивий Дніпро, який колись любо колихав на своїх хвилях високі легкі козацькі човни.
А в нас збереглася свята пам’ять про славні подвиги наших предків запорожців.
- Так чому так важливо знати своє минуле?
- Якими почуттями наповнилися ваші серця по закінченні цього уроку?
VІ. Домашнє завдання
Роботу над нашим проектом ще не завершено.
Домашнім завданням буде:
1.Дослідити долю жінки-козачки.
2.Групі художників створити власні ілюстрації до повісті.
ВИСНОВКИ
Підготовка будь-якої нетрадиційної (нестандартної) форми уроку вимагає від вчителя великої витрати сил і часу, оскільки він зазвичай виступає як організатор. Тому перш ніж братися за таку роботу, слід зважити власні сили і оцінити можливості. Для успішної підготовки нетрадиційного уроку і його проведення вчитель повинен мати низку особистісних якостей і відповідати деяким вимогам, основними з яких є:
- гарне знання предмета і методики;
- творчий підхід до роботи, винахідливість;
- свідоме ставлення до використання нетрадиційних форм уроку в навчальному процесі;
- врахування власного характеру і темпераменту.
Нетрадиційні уроки краще проводити як підсумкові при узагальнюванні і закріпленні знань, умінь і навичок учнів. Як правило, ці уроки присвячені якійсь конкретній темі, і для її розкриття потрібно уже мати певний набір знань, фундамент, на котрому базується особистісне сприйняття і розуміння проблеми, що вивчається.
Надто часте звертання до подібних форм організації навчального процесу недоцільне, оскільки нетрадиційне може швидко перетворитися на традиційне, що врешті призведе до зниження в учнів інтересу до предмета і навчання.
Плануючи спосіб включення учнів в урок, потрібно думати і про мотиваційну основу їх роботи. Відомо ж бо, що саме творчі, до того ж посильні, завдання найчіпкіше тримають увагу дітей. Складність, доступна дітям, і новизна – основні причини інтересу. Відомий педагог Шацький писав, що навчання без перепон, без труднощів не викликало би цікавості учнів, послабило переживання ними позитивних емоцій, позбавило їх почуття радості від подолання цих труднощів.
Розробляючи інтегровані уроки, доцільно об’єднувати зусилля різних вчителів-предметників.
Нова освіта полягає у постійному пошуку методів, співзвучних часові; прийомів, які так організовують життя дитини на кожному занятті у школі, що в подальшому вона зможе спокійно, самостійно будувати своє життя.
Я переконана, що нестандартні форми, ігрові елементи – це необхідний напрям у вивченні такого складного і цікавого предмета, як „Світова література”. Адже нестандартні форми та методи діяльності дозволяють учителю ефективно використовувати „надлишкову” активність учнів, спрямовуючи її у корисне русло. Вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння чітко формулювати й обґрунтовувати свою точку зору, вести дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень. А отже, на таких уроках діти готуються до самостійного життя.
Список літератури
1. Буряк С. Д. Острова Г.О.Інтерактивні й нестандартні уроки світової літератури/ С. Буряк, Г.Острова.- Харків: Основа, 2005.
2. Волков Н.П. Учим творчеству. – М.: Педагогіка, 1989.
3. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник.-К.:Академія,2001.- 576 с. – Пункти 3.7,3.10,3.11.
4. Гін А. Прийоми педагогічної техніки. – Луганськ: Навч. книга, Янтар, 2004.
5. Коротаева Е.В. Методика организации интерактивного обучения.-М.: Просвещние,2000.
6. Мельник А.О. Ігри на уроках зарубіжної літератури. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.-2005.-№6.
7. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах:Підручник для студентів-філологів.-К.:Ленвіт,2000.
8. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К.: Гранма, 1999. – 350с.
9. Ніколенко О.М. Вивчення зарубіжної літератури.-Х.:Веста,2003.
10. Освітні технології/ О.М. Пєхота ін. - К.: А.С.К, 2001.- 256с.
11. Подласый И.П. Педагогика. – М.: ВЛАДОС 1999. - “Нестандартні уоки” .- с. 12. Пометун О., Пироженко Л.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. –К.: А.С.К., 2004. – 192с.
13. Пуліна Г.О. Складні теми зарубіжної літератури.-ВАТ «Дніпрокнига»,2006.
14. Руснак Т. Методика вивчення та узагальнення педагог. досвіду / К.:2007.
15. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання.-Х.:Основа,2003.
16.Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. - Вид. 2-ге, випр., доп. - К.: Академвидав, 2007. - С. 161-216.
17.Чепурна Н. Впровадження у практику досягнень науки та передового педагогічного досвіду / К.: 2007.
18. http://teacher.at.ua/publ/netradicijna_forma_uroku/38-1-0-12363
19.http://fastivschool7.at.ua/publ/vchiteljam/poradi_ta_rekomendaciji/suchasnij_urok
Немає коментарів:
Дописати коментар